Експерт пояснив, чи має інформація в застосунку Резерв+ юридичну силу

Експерт пояснив, чи має інформація в застосунку Резерв+ юридичну силу
Застосунок "Резерв+". Фото: Главком

Експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун вважає, що існує багато нюансів щодо легітимності застосунку Резерв+. У новому законі про мобілізацію вказано, що можна оновити свої дані через ТЦК або через електронний кабінет військовозобов'язаного, призовника, резервіста — і там нічого не сказано про Резерв+.

Про це експерт розповів в інтервʼю NV.

Читайте також:

Юридична відповідність застосунку до закону

За словами Корсуна, якби в додатку було написано Резерв+, а десь внизу дрібним шрифтом написано, що цей продукт є електронним кабінетом військовозобов'язаного, призовника, резервіста, то ще можна було б так трактувати.

"Якісь були б двозначності, можна було сперечатися, але якось, хоч трошечки воно би вписувалось у законодавство. Цього нічого немає, відповідно, і юридичних наслідків це жодних не створює", — каже експерт.

Також, за його словами, після оновлення даних у Резерв+ людина нічим не може це довести. Жодних документальних свідчень цьому немає, тому що міністерство, розробники додатку цю функцію генерування QR-коду, який веде на електронний військово-обліковий документ, який підтверджує лише після 18 червня, каже Корсун.

"Тим людям, які зараз це все заповнюють: це ні від чого не страхує, нічого не доводить і юридичних наслідків ніяких не створює. Ви такі задоволені, оновили все через додаток, ідете вулицею, вас зупиняє патруль ТЦК і каже: "А у нас в базі немає нічого про вас. Сідайте в бусик, будь ласка, поїхали в ТЦК, на медкомісію", — розповідає експерт.

Відтак, він каже, що має бути юридичний зв’язок між тим, що написано в законі, і тим, що написано в додатку.

Також Корсун зазначає, що поняття Електронний кабінет значно ширше, ніж просто поняття додаток.

"Не можна взяти додаток і сказати, що це — електронний кабінет. Для розуміння: електронний кабінет — це як автомобіль, а додаток — це як дверцята цього автомобіля, і не обов’язково водійські. У цьому випадку додаток Резерв+ виконує одну просту задачу — авторизує. І через ці дверцята ви якимось чином передаєте свої дані кудись. Тож, юридичних, правових наслідків заповнення даних через цей додаток поки що не проглядається", — підсумував експерт.

Нагадаємо, Костянтин Корсун розповідав, що розробники мобільного застосунку Резерв+  могли проігнорувати питання захисту персональних даних військовозобов'язаних українців.

Раніше заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко розповіла, що застосунок Резерв+ є власністю Міністерства оборони, який створили коштами одного з благодійних фондів.

Також в оборонному відомстві країни розвінчали міфи про Резерв+ та переконали, що він є "абсолютно безпечним". 

 

кібербезпека військовий призов мобілізація застосунок війна в Україні резерв ТЦК та СП військовозобов'язані закон